Алкогольна енцефалопатія - бомба уповільненої дії

Захворювання нервової системи, викликані надмірним вживанням алкогольних напоїв, пов’язані безпосередньо з токсичним впливом метаболітів етанолу й дефіцитом поживних речовин, вітамінів та мікроелементів. Особливості клінічних проявів ураження головного мозку зумовлені ділянкою органу, що найбільше потерпає від продуктів обміну етанолу, віком пацієнта, стадією захворювання, тривалістю зловживання алкогольними напоями, а також звичною дозою. Хронічний або запійний вплив алкоголю може викликати важкі захворювання центральної та периферичної нервової системи, зокрема алкогольну енцефалопатію.

Смерть мозку: чому тривале вживання алкогольних напоїв поволі вбиває нервову систему

Алкоголізм - адитивне захворювання з великою кількістю супутніх розладів. Найчастіше алкогольна залежність пов’язана із патологіями шлунково-кишкового тракту, печінки та серцево-судинної системи. Серед неврологічних розладів найчастіше зустрічаються:

• печінкова енцефалопатія;
• енцефалопатія Верніке;
• синдром Корсакова;
• хвороба Маркіафави-Біньямі;
• центральний мієліноліз мосту.

Тривале зловживання алкоголем призводить до непропорційної втрати білої речовини головного мозку і, як наслідок, порушення нормального функціонування нервової системи. Мозочок, кірково-лімбічні ланцюги, скелетні м’язи, периферичні нерви також є досить важливими мішенями хронічного алкогольного метаболічного ураження та дегенерації. Хоча усі типи клітин сприйнятливі до негативного впливу метаболітів етанолу, найбільше потерпають астроцити, олігодендроцити та синапси - саме їх ушкодження провокує атрофію білої речовини, запалення нервової тканини та порушення синаптогенезу.

Окрім хронічних дегенеративних захворювань нервової системи необхідно виокремити потенційно небезпечний для життя стан, а саме геморагічне ураження стовбура головного мозку через дефіцит тіаміну. Саме в цій структурі розташовані життєво важливі дихальний та серцево-судинний центри, порушення функціонування яких може призвести до смерті.

Замкнений ланцюг: печінкова енцефалопатія

Значна кількість даних свідчить про те, що алкогольне ураження головного мозку може бути частково пов’язане із пошкодженням структури та порушенням функціонування печінки через вісь «печінка-мозок». Цей взаємозв’язок між органами можна пояснити наступним чином: ушкодження головного фільтру організму людини суттєво знижує здатність знешкоджувати етанол та його токсичні метаболіти і таким чином захищати інші тканини від дегенеративного впливу ацетальдегіду.

Окрім вищезазначеного, хронічне ураження печінки призводить до продукування токсичних запальних медіаторів, які спричиняють ушкодження нервової тканини. Науковцями також доведено, що суттєву роль у патогенезі печінкової енцефалопатії відіграє аміак. Ушкодження печінкової тканини етанолом можна умовно розділити на три стадії:

Стадія №1. Стеатоз печінки

Іншою назвою цієї форми алкогольного ураження є жирова хвороба печінки. Стадія вважається відносно доброякісною, зазвичай є оборотною та пов’язана із накопиченням ліпідів (а саме тригліцеридів) в  гепатоцитах.

Стадія №2. Стеатогепатит

Стеатогепатит розвивається на тлі стеатогепатозу та пов’язаний із порушенням функціонування органел гепатоцитів, окисним стресом, пошкодженням клітин та розвитком запального процесу.

Стадія №3. Фіброгенез

Стадія відображає прогресування стеатогепатиту від переважно запального процесу до домінування фіброгенезу: суттєво порушуються гепатоцелюлярна регенерація та репарація. Хронічне ураження печінки алкоголем значно підвищує ризик розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми - однієї з найбільш злоякісних пухлин.

Діагностування печінкової енцефалопатії здійснюється за допомогою паперових, комп’ютерних та нейрофізіологічних тестів. Золотим стандартом вважається психометрична шкала ПЕ, адже дозволяє виявити порушення функції нервової системи у 96% випадків.

Голодування мозку: синдром Верніке-Корсакова

Синдром Верніке-Корсакова - гострий та потенційно незворотний неврологічний розлад, який пов’язаний із значним дефіцитом або виснаженням резервів вітаміну В1 (тіаміну). Зазвичай патологія пов’язана із хронічним зловживанням алкогольними напоями, нераціональним харчуванням, тривалим парентеральним харчуванням, блюванням вагітних важкого ступеню тощо. Рівень діагностування синдрому Верніке-Корсакова серед пацієнтів з алкоголізмом складає 12,5%. Високий ризик розвитку недостатності тіаміну пов’язаний із неправильним харчуванням, способом життя, а також тим, що при хронічному алкоголізмові порушуються процеси всмоктування вітаміну В1 з шлунково-кишкового тракту та його перетворення до активної форми - тіамінпірофосфату. Найчастіше у пацієнтів з синдромом Верніке-Корсакова спостерігається класична тріада симптомів:

• окорухові аномалії (30%) - ністагм та офтальмоплегія;
• дисфункція мозочка (25%) - порушення рівноваги, координації ходи, втрата рівноваги, дизартрія, дисдіадохокінез;
• порушення психічної функції (80%) - галюцинації, нездатність сконцентруватись, сплутаність свідомості, апатія, порушення сприйняття конкретної ситуації, поведінкові порушення, що можуть імітувати гострі психотичні стани, кома.

Проте лише в 20% пацієнтів із синдромом Верніке-Корсакова спостерігається повна класична тріада - в решти осіб із патологією наявні окремі вищезазначені симптоми.

Хвороба Маркіафави-Біньямі

Синдром Маркіафави-Біньямі вважається доволі рідкісною патологією, яка асоційована із хронічним зловживанням алкогольними напоями, хоча може бути пов’язана з іншими захворюваннями, що супроводжуються ураженням мозолистого тіла головного мозку. Першопочатково розлад характеризували як смертельну хворобу, що уражає лише поціновувачів вина, проте згодом після кропіткого аналізу документації була виявлена расова та індивідуальна схильність до розвитку СМБ. В основі виникнення порушень - центральний некроз мозолистого тіла з набряком та демієлінізацією, а також геморагії у зазначеній ділянці. Серед основних ознак патології:

• порушення психічної функції - сплутаність свідомості, делірій, синкопе, порушення пам’яті, дезорієнтація у часі, просторі та/або у власній особистості;
• порушення моторної функції - порушення ходи, дизартрія, ригідність м’язів, нетримання сечі, диплопія, параліч окорухових м’язів.

Також у пацієнтів з синдромом Маркіафави-Біньямі можуть спостерігатись гемі- або тетрапарези, можливе виникнення судом.

Уникнути розвитку алкогольної енцефалопатії та інших захворювань, що асоційовані із зловживанням алкогольними напоями, можна, якщо своєчасно звернутись по допомогу. Спеціалісти наркологічного центру «ВітаКод» здійснюють кваліфіковане лікування алкогольної залежності згідно із світовими стандартами терапії. Дізнатись детальніше про допомогу при алкоголізмі за один прийом ви можете за номером на сайті.