Чому діти із сімей алкоголіків теж п'ють?

Алкоголізм батьків - несприятливий фактор, який суттєво впливає на розвиток дитини, її здоров’я, психоемоційний стан, а також подальше життя. Алкогольна залежність - те, що руйнує здорові стосунки у сім’ї, адже психологічний осередок навряд можна назвати сприятливим. Нерідко інтереси дитини не беруться до уваги, адже центром усього стає проблема залежності батьків. Також маля часто стикається із агресією мами або тата, які знаходяться у стані алкогольного сп’яніння.

Люди, які вживають алкоголь, схильні до безладної та безвідповідальної поведінки, заперечення наявності будь-яких проблем та шкідливих звичок. Вони звинувачують у проблемах інших, не здатні співчувати та адекватно реагувати на будь-які зміни. Через сукупність усіх цих факторів дитина не отримує потрібної уваги, турботи та підтримки у такій сім’ї, та навіть відчуває себе винною у залежності батьків. Приклад мами або тата, особливості психіки та інші фактори суттєво збільшують ризик розвитку «успадкованого» алкоголізму в підлітковому або дорослому віці.

Як змінюється психіка дитини у сім’ї алкоголіків?

Зміни ніколи не будуть позитивними. Серед основних проявів:

1. Сповільнення психічного розвитку. Батьки не беруть участь у формуванні особистості дитини, не контролюють її та не стимулюють навчатися та пізнавати світ. Малятко росте саме із собою, інколи навіть його базові потреби (у їжі, одязі, безпеці та навчанні) не забезпечуються.
2. Невротичні розлади. Через нестабільність вдома дитина відчуває себе зайвою, та постійно побоюється за сьогоднішній стан батьків. Усі ці фактори суттєво підвищують рівень тривоги, провокують розвиток страхів та супроводжуються розвитком неврозу, який проявляється порушеннями з боку засинання, жахітливими снами, пасивністю, проблемами із поведінкою та навчанням.
3. Дефіцит спілкування. Якщо і мати, і батько або ж один з батьків потерпає від алкогольної залежності, дитина отримує недостатньо уваги та спілкування. Для раннього віку дефіцит тактильного, мовного та емоційного контакту може стати причиною замкненості, сповільнення та порушення психоемоційного розвитку надалі. Коли дитина стає дорослішою, у неї виникають проблеми із довірою, вона починає соромитись, боятись та уникати своїх батьків.
4. Труднощі соціальної адаптації. Головні патерни поведінки у суспільстві закладаються батьками. Якщо у сім’ї несприятлива обстановка, дитина не здатна правильно навчитись спілкуватись. Як результат, малеча стикається із купою проблем у дошкільних закладах та в школі, адже уникає спілкування із однолітками. Іноді на зміну замкненості приходить агресія та асоціальність. Труднощі у спілкуванні також пов’язані з тим, що дитину не навчили співчувати, тому вона не може повноцінно зрозуміти емоції однолітків.

Діти з сімей алкоголіків набагато гірше навчаються, адже їм важче запам’ятати нову інформацію, вони не змотивовані отримати гарну оцінку через відсутність сформованої системи цінностей.

Чому діти з сімей алкоголіків також схильні до зловживання алкогольних напоїв?

Хоча поведінкові проблеми, пов’язані із зловживанням алкоголем, виникають у пізньому підлітковому або дорослому віці, деякі реакції та характеристики, які свідчать про збільшення ризику алкоголізму у майбутньому, з’являються вже у ранньому дитинстві. Для таких малят властиві наступні риси характеру:

• високий рівень поведінки, яка пов’язана із пошуком і дослідження новизни;
• низький рівень поведінки, яка пов’язана із уникненням шкоди та небезпеки.

Згідно з дослідженнями, вже у віці 3 років діти з високим ризиком алкогольної залежності через сімейний анамнез більш  активні, нетерплячі та агресивні. Було виявлено, що на початок вживання алкоголю в першу чергу впливає статус вживання алкогольних етанолвмісних напоїв батьками, братами, сестрами та друзями, а також соціально-регіональні відмінності у середовищі, в якому проживає дитина. У цьому випадку значення генетичних факторів незначне: вони більше впливають на частоту та кількість вживаного алкоголю. Науковці стверджують, що алкогольна залежність успадковується у 40-60% випадків.

Якщо у сім’ї основна модель поведінки - регулярні святкування, які супроводжуються вживанням алкоголю, дитина не вбачає у такому дозвіллі нічого поганого. Якщо маля постійно спостерігає за виходом одного з батьків з запою, він приймає цю ситуацію близько до серця і часто дає собі обіцянку у жодному разі не ставати жертвою такої ж поведінки у майбутньому.

Однак найстрашніше відбувається у період дорослішання. Які б собі обіцянки не давала дитина, або як би не переконувала себе, що алкоголізм - це страшно, згубно та мерзенно, у пубертатному періоді вона виявляє, що ніякої шкоди у алкогольних напоях немає - він діє як сильне та смачне заспокійливе. Оскільки інших методів боротьби із стресовими ситуаціями підліток не знає, адже його не навчили батьки, він вбачає панацею від усіх проблем у чарці або келихові.

У дитячому віці поведінка батьків не підлягає критиці, тому регулярне вживання алкогольних напоїв може вважатись нормою. До пубертатного періоду дитя вірить, що мама і тато вчиняють правильно та раціонально. Якщо ж у підлітковому віці починає формуватись звичка вживати алкоголь, від неї потім важко позбутись без кваліфікованої допомоги.

У наркологічному центрі «ВітаКод» ви можете дізнатись детальніше про лікування алкоголізму за 1 прийом. Ми надаємо анонімну, компетентну допомогу згідно із міжнародними стандартами. Отримати консультацію можна за номером на сайті, або залишивши заявку на зворотній дзвінок.